Прийняття спадщини

By notarius

Прийняття спадщини


Кожен з нас в певний момент життя може зіткнутися зі смертю рідної чи близької людини. Це сумне і морально важка подія тягне за собою багато клопоту, пов’язаних як з похованням, так і з подальшим визначенням долі майна померлого. Тому важливо знати які дії потрібно робити в такому випадку, особливо якщо це стосується нерухомості.

Почнемо з визначення того що ж таке спадкування? Спадкування це процес переходу прав і обов’язків від однієї людини до іншої в слідстві смерті першого. Передаватися у спадок можуть всі права і обов’язки, не припинилося у зв’язку зі смертю. Так, у спадок можна оформити нерухомість, рухоме майно (автомобіль, грошові вклади, акції, корпоративні права тощо) і навіть права інтелектуальної власності.

Але для того щоб мати право оформити спадщину, для початку, потрібно його прийняти.

Прийняття спадщини виражається дією спадкоємця подачею заяви нотаріусу про прийняття спадщини в 6-місячний термін з дня смерті спадкодавця. Заява має бути підписана особисто спадкоємцем. Деякі спадкоємці, наприклад: малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не можуть самостійно заявити про прийняття спадщини. Але заяву про прийняття спадщини від їх імені подається батьками (в деяких випадках одним з батьків), опікуном, піклувальником.

Залежно від виду спадкування відрізняється і порядок дій, і перелік документів, які необхідно подати для закладу спадкової справи. Прийняття спадщини за заповітом
Заповіт це документ, в якому виражена особиста воля заповідача щодо подальшої долі свого майна. Заповіт може бути оформлено як на користь будь-якої фізичної особи (родинні зв’язки не мають значення), так і на користь юридичної особи (держави, організації і т.п.).

Отже, якщо Ви знаєте або припускаєте, що в Вашу користь було складено заповіт і заповідач помер, протягом строку для прийняття спадщини Вам потрібно звернутися до приватного або державного нотаріуса, який веде діяльність в адміністративно-територіальній одиниці, де був зареєстрований (прописаний) спадкодавець Для повнолітніх, повністю дієздатних осіб, які не проживали за однією адресою з спадкодавцем, оповіщення нотаріуса про прийняття спадщини обов’язковим. Адже після закінчення строку для прийняття спадщини, вважається, що спадкоємець за заповітом спадщину не прийняв і спадкування відбувається за законом. Прийняття спадщини за законом
Право на спадкування за законом мають тільки фізичні особи, які в залежності від ступеня споріднення з спадкодавцем діляться на черзі.

Якщо спадкодавець не залишив заповіт, спадкування відбувається за загальним правилом, тобто за законом. Але слід врахувати, що законом передбачені обов’язкові спадкоємці, які в незалежності від змісту заповіту успадковують половину тієї частки майна, яка належала б їм за законом якби заповіту не було. Це: непрацездатні батьки спадкодавця (зокрема, пенсіонери), малолітні неповнолітні діти, непрацездатний чоловік дружина померлого.

При прийняття спадщини за законом потрібно розуміти до спадкоємців якій черзі Ваше ставлення і чи маєте Ви право претендувати на спадок. Якщо це так, для реалізації свого права, зверніться до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Якщо Ви все-таки пропустили строк не встигнувши подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини це ще не означає, що Ви все втратили, адже існує таке поняття як «фактичне прийняття спадщини». Що це означає? Поговоримо про це більш детально. Фактичне прийняття спадщини
Строк для прийняття спадщини визначено в шість місяців з моменту смерті спадкодавця. Але, незважаючи на це положення, законом передбачено винятки для деяких категорій осіб.

Так, спадкоємець, який проживав із спадкодавцем на момент його смерті, вважається, що прийняв спадщину якщо протягом строку для його прийняття він не подав заяву про відмову від прийняття спадщини.

Правило про так званому «фактичному» прийняття спадщини поширюється і на малолітніх, неповнолітніх, а також на недієздатних і обмежено дієздатних спадкоємців. Важливо мати на увазі, що нотаріусу з об’єктивних причин не завжди відомо про наявність таких спадкоємців. Тому на практиці дуже часто виникають ситуації, коли через роки після фактичного прийняття спадщини спадкоємець, який отримав повну цивільну дієздатність або опікун, піклувальник спадкоємця вирішує звернутися до нотаріуса за оформленням такого спадщини, але виявляється, що майно вже давно оформлено на іншого спадкоємця або перейшло в власність територіальної громади, так як ніхто із спадкоємців не заявив про себе. Звичайно ж, виникнення таких обставин не позбавляє спадкоємців права на спадщину, але істотно ускладнює його оформлення, так як потрібно звертатися в суд для скасування свідоцтва про право на спадщину або рішення суду іншого спадкоємця.

Крім цього, часто буває так, що навіть проживав разом із спадкодавцем спадкоємець може бути позбавлений права на спадщину. Слід розуміти, що коло спадкоємців на даний момент нотаріус визначає за даними довідки про склад сім’ї, виданої житлово-експлуатаційною організацією. З огляду на те, що ці організації не завжди володіють повною інформацією щодо прописаних у житловому приміщенні осіб, досить часто вони видають довідки, що не відповідають дійсності. З цих та інших не менш важливих причин, не слід чекати поки пройде шість місяців з дня смерті спадкодавця, потрібно діяти: приймати, оформляти спадщину. Настійно рекомендуємо звертатися до нотаріуса вчасно, щоб ніхто не міг порушити Ваше право на спадщину.

Які документи Вам знадобляться

свідоцтво про смерть спадкодавця;
довідки з житлово-експлуатаційної організації;
заповіт або свідоцтва, які підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (про народження, про шлюб і ін.)
заяву про прийняття спадщини;
копію паспорта та ідентифікаційного спадкоємця. Перелік документів приблизними і може доповнюватися в залежності від ситуації.

Послуги нотаріуса в Києві. Прийняття спадщини.